Навесні над Арктикою очікується величезна озонова діра

Рекордно холодні температури в стратосфері над Арктикою можуть стати причиною сильного руйнування озонового шару в найближчі місяці, пише Science, посилаючись на експертів і дані супутника NASA AURA.

За словами Маркуса Рекса, атмосферного хіміка з Інституту Альфреда Вегенера (Німеччина), ця зима незвичайна, і на наступному тижні може бути зруйновано 25% озонового шару в атмосфері Арктики.

Справа в тому, що в цей час року стратосфера починає теплішати, при цьому зникне сильний циклон, який тримає холодне повітря. Але якщо сильний циклон протримається ще місяць, поки в Арктику не повернеться полярний день, то втрати озону будуть великі, вважає Рекс. Зараз в Арктиці склалися такі умови, що може бути побитий рекорд втрати стратосферного озону від 2011 року.

В цьому році в атмосфері Арктики особливо холодно, що сприяє конденсації азотної кислоти, в основному з природних джерел, і формування особливих (райдужних) хмар. Ці хмари зафіксовані над всіма північними широтами цієї зими. Вони небезпечні тим, що служать каталізаторами реакції, коли мобілізується хлор і в присутності сонячного світла руйнує озон.

У цьому році інструмент, встановлений на супутнику NASA AURA, зафіксував рекордно низькі кількості інертних форм хлору і, навпаки, зростання кількості активних форм хлору. Про це Science повідомила Глорія Манні, дослідниця з Північно-Західної дослідницької асоціації у Сокорро (США). Зараз для реакції руйнування озону є всі умови, не вистачає сонячного світла. Синоптики прогнозують деяке потепління на цьому тижні, але ймовірно, вважає Манні, його буде недостатньо, щоб стримати руйнування озону.

Деградація озонового шару може бути небезпечною для людей, що живуть в північних широтах. Вони не звикли, починаючи з березня, використовувати сонцезахисні засоби. Значить, людей потрібно заздалегідь попередити про небезпеку і розповісти, як себе вести, вважає Рекс.

Зафіксовано найвищий рівень викидів вуглекислого газу з часів динозаврів

Фахівці Гавайського університету встановили, що рівень викидів вуглекислого газу в атмосферу на даний момент – найвищий з часів динозаврів.

Даний факт свідчить про серйозну загрозу антропогенного глобального потепління, небезпечного як для природи, так і для людини. Наукова стаття, присвячена цій проблемі, опублікована в журналі Nature Geoscience.

Вчені підкреслюють, що кількість сучасних викидів вуглекислого газу перевищила навіть найбільш відомий катаклізм, що стався 56 млн. років тому, коли з-під морського дна вивільнилися заморожені поклади парникових газів. Тоді температура підвищилася на цілих 5 градусів за Цельсієм, в результаті чого сильно постраждала морська флора і фауна, адже води морів і океанів стали кислими.

Дослідники провели паралель між сучасним станом екології і доісторичним і прийшли до висновку, що рівень викидів вуглекислого газу в даний час є найвищим за останні 66 млн. років.

За словами провідного автора наукової роботи Річарда Зиба, нинішні викиди вуглецю, який переважно утворюється в результаті спалювання викопного палива, складають 10 млрд. т. в рік, в той час як 56 млн. років тому під час швидкого потепління цей показник дорівнював 1,1 млрд. т. в рік.

Більше того, вчені провели дослідження наслідків, до яких призвело потепління клімату в далекому минулому, вивчивши хімічний склад копалин крихітних морських організмів, виявлених на морському дні біля Нью-Джерсі. Було встановлено, що майбутнє окислення вод океану стане для морських істот більш згубним, ніж минуле. Це пояснюється тим, що древній процес потепління був досить тривалим, щоб організми могли пристосуватися до мінливих умов, а от процес кліматичних змін, що відбувається в сучасному світі і викликаний діяльністю людини, розвивається значно швидшими темпами.

Найкоротший день у році – день зимового сонцестояння

21 і 22 грудня – найкоротші дні в році, а ніч з 21 на 22 – найдовша. Це дуже важлива ніч не тільки з точки зору астрономії, а й вагома точка відліку, коли відбувається своєрідний енергетичний перелом, очищення й прощання зі старим.

Цей  потужний момент називають сонцеворот або зимове сонцестояння.

З цього часу починається поступове збільшення дня.

І досі багато хто вважає: 3 доби до 21 грудня і 3 після – до 24 числа – це енергетично заряджений час, найкращі дні в році, коли можна змінити свою долю, переродитися так само, як і Сонце, відкинути все зайве, старе і дати початок новому.

Зимове сонцестояння з погляду астронома – це «явище», коли 2 небесні тіла містяться на певній відстані одне від одного. Під час зимового сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найменший час залишається над горизонтом, займаючи найнижчу позицію над обрієм. У моменти сонцестоянь Сонце у своєму видимому русі по екліптиці найбільше віддаляється від небесного екватору і досягає найбільшого схилення, північного або південного.

У такому положенні сонячний диск затримається впродовж трьох днів (звідки й походить власне назва «сонцестояння») – і вже, починаючи з неділі, поступово підніматиметься над горизонтом, – його «небесний шлях» збільшуватиметься, а світовий день почне прибувати – Сонце повертає на весну, дні збільшуються, Сонце вступає в знак Козерога, починається астрономічна зима.

По всесвітньому часу в північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 або 22 грудня, а літнє – 21 червня. У південній півкулі – навпаки.

31 ЖОВТНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЧОРНОГО МОРЯ

Святкування Міжнародного дня Чорного моря започатковано як громадсько-політична акція з нагоди ухвалення Конференцією міністрів довкілля, що відбулася 30-31 жовтня 1996 року у м. Стамбулі, Туреччина за участю представників Республіки Болгарії, Грузії. Румунії, Російської Федерації, Республіки Туреччини та України Стратегічного плану дій для відновлення і захисту Чорного моря. Відтоді, країни – учасниці Конвенції про захист Чорного моря від забруднення відзначають Міжнародний день Чорного моря щорічно.

 Знаковою подією цього року стало відзначення 20-ї річниці з нагоди підписання Міністерської декларації щодо Чорного моря, яке відбулось під час наради міністрів довкілля Причорноморських країн, присвяченій захисту морського середовища, 7 квітня 1993 року в м. Одесі, Україна.

Україна відіграє провідну роль у процесі формування регіональної політики щодо Чорного моря та бере активну участь у діяльності керівного органу Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (Бухарест, 1992) – Комісії із захисту Чорного моря від забруднення, представлена у складі консультативних, робочих та допоміжних органів цієї Комісії.

Відзначаючи нагальність збереження природної спадщини для майбутнього і прийдешніх поколінь, Міністерство екології та природних ресурсів України зазначає, що чисте Чорне море – це не лише запорука сталого соціально-економічного  усього Чорноморського регіону, а й добробут мільйонів людей.

Календар святкових дат, що мають відношення до географії

Календар святкових дат, що мають відношення до географії

11 січня - День заповідників і національних парків

2 лютого - Всесвітній день водно-болотних угідь

2 лютого - День бабака

Кожна друга неділя березня - День працівників геодезії і картографії

14 березня - Міжнародний день річок

21 березня - День весняного рівнодення.

22 березня - Всесвітній день водних ресурсів.

23 березня - Всесвітній день метеорологі.

22 квітня - Міжнародний день Землі.

3 травня - День Сонця.

22 травня - Міжнародний день біологічного різноманіття.

24 травня - Європейський день парків.

5 червня - Всесвітній день навколишнього середовища

8 червня - Всесвітній день океанів.

17 червня - Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухою.

21 червня - День літнього сонцестояння.

11 липня - Всесвітній день народонаселення.

9 серпня - Міжнародний день корінних народів світу.

16 вересня - Міжнародний день охорони озонового шару.

21 вересня - Міжнародний день миру.

23 вересня - День осіннього рівнодення.

27 вересня - Всесвітній день туризму. останній тиждень вересня-Всесвітній день моря.

4 жовтня - Всесвітній день тварин.

6 жовтня - Всесвітній день охорони місць проживання.

31 жовтня - Міжнародний день Чорного моря.

16 листопада - День географічних інформаційних систем (ГІС).

11 грудня - Міжнародний день гір.

18 грудня - Міжнародний день мігранта.

22 грудня - День зимового сонцестояння.

17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою

  17 червня 1994 року в м.Париж, Франція, була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням та посухами, яка набрала чинності 26 грудня 1996 року. Метою Конвенції ООН є консолідація світових зусиль для боротьби з різними видами деградації земель під впливом природних та антропогенних чинників.

  В рамках Конвенції, опустелювання розглядається не як процес утворення пустель, а як будь-яка деградація земель під впливом природних чи антропогенних чинників. Саме тому, сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу. Відтоді щорічно 17 червня в світі відзначається Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою.

  Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухою покликаний звернути увагу людей на необхідність міжнародного співробітництва для ефективної боротьби з опустелюванням і засухою в природі. Цей процес змушує бити тривогу багатьох вчених, оскільки він загрожує навколишньому середовищу нашої планети.

  Для України ця проблема є дуже актуальною і проявляється переважно у областях степової зони. Землі країни зазнають суттєвого впливу деградаційних процесів, серед яких найбільш масштабними є ерозія, забруднення, підтоплення територій. Винос поживних речовин з ґрунтів в землеробстві постійно перевищує їх надходження, а щорічні втрати гумусу становлять 0,65 тон на гектар.

Високий рівень розорюваності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту ґрунтів, порушення системи обробітку ґрунту приводить до погіршення стану земель. В результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення ґрунту, розвиваються ерозійні процеси, надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів.

Ефективними заходами боротьби з опустелюванням, деградацією земель та антропогенним впливом на навколишнє природне середовище являється збільшення лісистості, розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни, а також встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.