Розпочата розробка найдорожчого у світі родовища нафти на Каспії

Консорціум North Caspian Operation Company (NCOC) приступив до видобутку нафти на гігантському родовищі "Кашаган", яке розташоване в північній частині Каспійського моря. Про це йдеться в повідомленні компанії від 11 вересня.

Початкові плани передбачали початок промислового видобутку в 2005 році. Причинами перенесення термінів стали важкі геологічні умови - нафтові поклади розташовані на глибині до 4,7 кілометра нижче морського дна, а також спори Казахстану з інвесторами.

У 2007 році Казахстан зажадав від італійської Eni довести частку місцевих компаній при розробці родовища до 40 відсотків і компенсувати затримки з початком поставок нафти на десять мільярдів доларів. У жовтні 2008 року Казахстан і міжнародні нафтові корпорації врегулювали суперечки і створили NCOC для спільного освоєння "Кашагану". Зростання витрат на освоєння "Кашагану" призвело до того, що в 2012 році родовище було визнано найдорожчим у світі - інвестиції в його розробку перевищили 116 млрд. доларів.

У консорціумі беруть участь Royal Dutch Shell, ExxonMobil, Total, Inpex, CNPC, ENI , а також казахстанська компанія "Казмунайгаз". Загальна сума інвестицій в проект досягає десяти мільярдів доларів. У 2013 році обсяг видобутку на "Кашагані" повинен скласти від 1,5 до 3 мільйони тонн. Видобувні запаси нафти на родовищі складають 4,8 мільярда тонн нафти, а сукупні запаси вуглеводнів - 38 мільярдів барелів.

Нафта з "Кашагану" буде поставлятися в Самару, а потім в Новоросійськ, звідки вона буде відправлятися на експорт. Для транспортування казахської нафти будуть використовуватися потужності російської "Транснафти". Крім того, нафта з "Кашагану" буде експортуватися в Китай. Консорціум розглядає можливість доставки нафти в Баку, де вона могла б надходити в нафтопровід "Баку-Джейхан".

"Кашаган" знаходиться в казахській зоні Каспійського моря. Родовище було відкрито в 2000 році. Воно вважається найбільшим з усіх, відкритих за останні 30 років.

©http://www.geograf.com.ua/worldnews/3252-na-kaspiji-pochalasya-rozrobka-najdorozhchogo-v-sviti-naftovogo-rodovishcha

Науковці сформували 

детальну карту рельєфу підлідної поверхні Антарктиди

Антарктична служба Великобританії створила нову незвичайну карту поверхні Антарктиди, на якій материк представлений без товстого шару льоду віком понад      30 млн років.

Проект під назвою BedMap2 (менш точна карта BedMap1 була складена 10 років тому) був організований з метою визначити обсяг накопиченого на Антарктиді льоду, а також розглянути можливі варіанти його поступового відтавання. 

Дослідники намагаються дізнатися, наскільки може збільшитися рівень океанів в разі глобального потепління і вивільнення величезних мас води як з льодів Антарктиди, так і з льодовиків інших континентів.Щоб встановити кількість льоду на материку, необхідно було скласти точну карту рельєфу даної місцевості, що в свою чергу дозволило вченим представити товщину льоду, що покриває ті чи інші області. 

Так, Антарктида була просканована усіма існуючими на сьогоднішній день засобами дистанційного зондування. Зокрема, мова йде про супутники, аерозйомку і наземні експедиції. 

Також фахівці використовували для створення нової карти інформацію, отриману за допомогою літаків в рамках Operation IceBridge - програми NASA.Знаходження найглибшої точки, розташованої на глибині більше 2,5 тис. м. нижче рівня моря під льодовиком Берд, стало одним з найбільш яскравих відкриттів. 

Ученим також вдалося отримати перші докладні знімки гір Гамбурцева, що знаходяться під шаром льоду товщиною 1,6 км.

НАСА, яка працювала у співпраці з антарктичною службою Великобританії, оголосила про те, що використані при створенні карти Антарктиди дані, а також зібрана за останнє десятиліття глибокого вивчення материка інформація, будуть доступні незабаром для дослідників.

©http://geotour.pp.ua/index.php?newsid=341

ПЕРШІ КРОКИ НА ШЛЯХУ ДО СТВОРЕННЯ НОВОГО ОКЕАНУ

Рифтовий розлом у пустелі Ефіопії, що простягається на 56 кілометрів, у майбутньому перетвориться на новий океан, стверджують геофізики.

Автори дослідження опублікували його в журналі Geophysical Research Letters.

Незважаючи на те, що розлом, завширшки місцями до шести метрів, був виявлений ще в 2005 році, до останнього часу вчені відчували сумніви з приводу подальшого розвитку цієї формації.

Тепер група вчених показала, що тектонічна активність у цьому розломі ідентична тій, що відбувається в надрах серединних океанічних хребтів, що розсовують континенти. Така ж активність спостерігається і на дні Червоного моря.

Відповідно до заново оброблених сейсмічних даних, накопичених у 2005 році, розлом утворився протягом лічених днів. Розпочався процес з виверження вулкану Даббаху, після чого в різні боки від нього магма почала заповнювати тріщини в земній корі, "розкриваючи" розлом подібно до замка-блискавки.

Причиною появи розлому є поділ Африканської і Аравійської тектонічних плит, який відбувається вже 30 мільйонів років зі швидкістю приблизно 2,5 сантиметри на рік. Результатом цього розділення стало Червоне море, а океан, що формується, з'єднає його з Аденською затокою.

"Нам відомо, що океанічні хребти формуються під впливом аналогічного вливання магми в розлом, однак для нас було сюрпризом, що такі процеси можуть проходити так швидко", - сказав професор Сінді Ебінджер з Університету Рочестера в США, слова якого наводить Live Science.

Досі вчені вважали, що формування таких розломів відбувається короткими фрагментами. Такий тип тектонічної активності, на думку вчених, несе серйозну загрозу для місцевого населення.

©https://ua.korrespondent.net/tech/1014322-riftovij-rozlom-v-africi-na-kontinenti-zarodzhuetsya-novij-okean

Географічні відкриття у ХХІ столітті

 Мiж Iндiєю та Мадагаскаром виявлено загиблий континент, а Антарктида може пересунутися Епоха великих географiчних вiдкриттiв ще не завершилася: вченi виявили на днi Iндiйського океану рештки континенту, який зник приблизно 84 мiльйони рокiв тому, пише газета Експрес. Його плита була розташована мiж Iндiєю i Мадагаскаром, як вважають вченi, близько 200 мiльйонiв рокiв тому. Нинi ж палеогеографи стверджують, що їм вдалося виявити залишки цiєї плити пiд сучасним островом Маврикiй. То що тепер, переписувати пiдручники з географiї? Загалом, кажуть ученi, рух лiтосферних плит ще триває, i Земля постiйно змiнюється. Чим ще нас здивує географiя? -- Ця знахiдка пояснює чимало закономiрностей, якi вченi ранiше не могли зрозумiти, i насправдi вона не суперечить теорiї лiтосферних плит, якою керується сучасна геологiя, -- каже Роман Спиця, в. о. завiдувача вiддiлу геоморфологiї та палеогеографiї Iнституту географiї НАН України. -- Але чому про цю плиту не знали ранiше? -- Гiпотетично вченi припускали, що на океанiчному днi є так званi мiкроконтиненти, проте не могли цього довести. Дивiться: острiв Мадагаскар, бiля якого розташований Маврикiй, є типовим прикладом островiв-мiкроконтинентiв. Адже вiдомо, що є молодi острови, якi мають вулканiчне походження, а є "старi", якi мiстять давню платформу вiком кiлька мiльярдiв рокiв. До таких належать Мадагаскар, Тасманiя. Маврикiй вважали вулканiчним островом, який сформувався внаслiдок виверження вулкана приблизно вiсiм -- дев'ять мiльйонiв рокiв тому. Проте тепер дослiдникам вдалося виявити в його породах речовину, вiк якої -- близько трьох мiльярдiв рокiв. Ба бiльше, виявлений мiнерал -- циркон -- характерний саме для континентальних порiд. Скажiмо, вже згаданий Мадагаскар, хоча й розташований поблизу Африки, не є частиною африканського континенту -- будовою вiн близький до iндiйської плити. Нагадаю, що колись iснував суперконтинент Гондвана, до складу якого входили частини сучасних материкiв: Пiвденної Америки, Африки, Азiї, Австралiї i, можливо, частина Антарктиди. У мезозої Гондвана розпалася на окремi "брили" -- iндiйська платформа пiшла в бiк Євразiї, а Мадагаскар "поповз" у бiк Африки. Та повернiмося до Маврикiю. Знайденi на ньому мiкроелементи характернi саме для материкової кори, а це доводить, що вiн є не вулканiчним островом, як вважали ранiше, а лежить на протоплатформi материкової кори. -- Ученi кажуть, що рештки континентальної плити, якi затонули пiд Iндiйським океаном, тепер пояснюють ряд гравiтацiйних аномалiй у цих мiсцях. Про що йдеться? -- Океанiчна й материкова кора мають не лише рiзний вiк (якщо вiк першої не перевищує 300 мiльйонiв рокiв, то вiк материкової кори може сягати 4 мiльярдiв рокiв, от-як Канадського щита), а й рiзну густину та масу. Але вимiряти їх за допомогою звичайних фiзичних методiв неможливо, тому застосовують геофiзичнi методи -- такi, як вимiрювання гравiтацiйного поля. I вченi помiтили, що в районi Мадагаскару мали мiсце гравiтацiйнi аномалiї, тобто отримували данi, характернi для материкової кори, тодi як вважалося, що вона океанiчна. Тепер це все знайшло пояснення. -- Є данi, що рух лiтосферних плит ще не припинився. Це означає, що в майбутньому Земля може стати iншою? -- Близько 60 мiльйонiв рокiв тому всi материки були, так би мовити, не на своїх мiсцях. Колись iснував єдиний проконтинент Пангея, який 200 мiльйонiв рокiв тому розколовся на Лавразiю та Гондвану. З Лавразiї пiзнiше утворилися Євразiя та Пiвнiчна Америка, а з Гондвани -- Африка, Пiвденна Америка, Австралiя та Антарктида, -- каже Вiталiй Фурман, завiдувач кафедри фiзики Землi Львiвського нацiонального унiверситету iм. I.Франка. -- Рухи цих континентiв вiдбувалися мiльйони рокiв. Проте цей процес ще триває, адже тектонiчнi плити й далi рухаються. Є математичне моделювання, яке передбачає рух материкiв на 50 мiльйонiв рокiв наперед. Зокрема, передбачають, що Атлантичний та Iндiйський океани розростуться за рахунок Тихого, Африка перемiститься трохи на пiвнiч, через що зникне Середземне море, а Червоне море стане, навпаки, бiльшим. Iндiя перемiститься на схiд та буде насуватися на Азiю. Австралiя просунеться на екватор i майже доторкнеться до Євроазiйської плити. Вiдповiдно, може змiститися й Антарктида, яка знову поповзе вгору. А захiдно-пiвденнi штати США вiддiляться вiд Пiвнiчної Америки та почнуть рухатися на пiвнiчний захiд. Звiсно, це один iз можливих сценарiїв розвитку подiй. Проте наша планета ще не набула свого остаточного вигляду -- це факт. -- Земля вважається найактивнiшою з усiх планет, -- каже Борис Мурнiков, спiвробiтник кафедри астрономiї Одеського нацiонального унiверситету iм. I.I. Мечникова. -- Тобто на нiй i нинi вiдбуваються швидкi вiдносно космiчного часу рухи лiтосферних плит. Скажiмо, Атлантичний океан досi не сформований -- вiн розходиться, плити пiд ним рухаються, в розломах виступає мантiя Землi. Пiвострiв Iндостан поступово "пiдпливає" до Євразiї, а Гiмалаї й далi ростуть. Тому географiчнi вiдкриття ще не закiнчилися.

© http://expres.ua/main/2017/02/13/227888-geografichni-vidkryttya-hhi-stolitti-tak

СУМНІВНЕ МАЙБУТНЄ ПЛАНЕТИ

Лише за рік кількість жителів на планеті Земля збільшилася приблизно на 83 мільйони осіб.

Такі дані оприлюднив німецький фонд "Stiftung Weltbevölkerung".

За даними німецьких дослідників, у 2018-му на планеті житиме 7 мільярдів 591 мільйон 541 тисяча осіб. Адже, кожну секунду у світі, в середньому, народжується 2,6 особи. Найшвидші темпи приросту населення в Африці

Зі слів експертів, якщо не пропагувати освітні програми, аби уникнути небажаних вагітностей, то кількість населення для Землі може бути фатальною, адже ресурси води та інших необхідних для життя елементів вичерпуватимуться з шаленою швидкістю.

Якщо приріст зростатиме такими ж темпами, то до 2100 року кількість населення на Землі досягне неймовірних 11 мільярдів осіб.

Це підтверджується результатами досліджень зроблених демографічним відділом ООН , як стверджує його керівник Джона Уілмота До кінця 21-го століття на нашій планеті чисельність населення становитиме 9,5-13,3 мільярда осіб, причому 93,75% з них будуть складати жителі Африки та Азії.

Наголошується, що до 2050 року населення Землі складе близько 9,7 мільярда чоловік, а ще через 50 років — до 11,2 мільярда.

Імовірність такого сценарію ООН оцінює в 23%.

Згідно з прогнозом до кінця століття в США буде проживати до 450 мільйонів осіб (зараз — 322 мільйони), в Африці — від 3,4 до 5,6 мільярда (при нинішніх 1,2 мільярда).

На думку експертів ООН, такі тенденції залишають людству мало шансів на комфортне життя в майбутньому.

©https://24tv.ua/tehnologiyi_tag1131

©https://24tv.ua/mizhnarodni_novini_tag1121

Відтепер всі веселки різні

Французький метеоролог Жан Рікар запропонував нову систему класифікації веселок. У ній 12 типів, і вона дозволить навіть далекій від науки людині зрозуміти, за яких атмосферних умов виникає веселка. Про це з посиланням на доповідь, яка прозвучала на конференції Американського геофізичного союзу повідомляє National Geographic.

Далеко не завжди веселка складається з семи смужок різних кольорів (від червоного до фіолетового). Іноді над першою видніється друга, менш яскрава, з кольорами в зворотному порядку, іноді в середині зустрічається темна смуга, іноді відсутній один або кілька кольорів.

Стандартні класифікації веселок спираються на розмір крапель дощу, з яких утворюється дане природне явище: чим більше краплі, тим яскравіші кольори. Інший спосіб заснований на обчисленнях висоти Сонця над горизонтом.

Щоб врахувати все розмаїття веселок, Жан Рікар (Jean Ricard) і його колеги зібрали сотні зображень і розбили їх на 12 груп, залежно від яскравості шести основних кольорів, інтенсивності темної смуги Олександра між первинною і вторинною веселками, а також відсутністю того чи іншого кольору . Наприклад, один з типів веселки позбавлений зеленої смуги, інший - синьої та фіолетової, третій же має лише синю та червону смуги.

За словами Рікара, його система настільки проста, що будь-хто, побачивши веселку, відразу віднесе її до потрібного класу і зрозуміє, що відбувається в небі. Туманна червона веселка, наприклад, виникає тільки на сході й на світанку з крихітних крапель дощу.

Рікар також зазначив, що вивчення веселок допоможе в пошуках позаземного життя: ознаки цього погодного явища в атмосфері екзопланет, на його думку, говорять про наявність там води і, можливо, життя.

©http://www.geograf.com.ua/

Незвичайний вплив Ель-Ніньйо

Феномен Ель-Ніньйо, що загрожує Південній Америці небезпечними ураганами, повенями і зсувами, призвів до несподіваного явища в пустелі Атакама на узбережжі Чилі. Найпосушливіше місце на планеті вдруге за рік покрилося яскравим квітковим покровом.

Пустеля Атакама вважається найсухішою на Землі. На її території дощ випадає раз на кілька десятків років. Рівнинна частина пустелі практично позбавлена живих організмів, зустрічаються тільки лишайники, синьо-зелені водорості та дрібні кактуси.

Однак сильний Ель-Ніньо в цьому році обрушив на Атакаму надзвичайно сильні опади.

У результаті сплячі цибулини і різоми дали паростки. Бляклі рівнини Атаками вкрилися жовтими, червоними, фіолетовими і білими квітками - ноланами, бомареями, родофіалами, фуксіями та мальвами.

Вперше пустеля зацвіла в березні, після несподівано інтенсивних дощів, через які в Атакамі почалися повені і загинуло близько 40 осіб. Зараз, і це ще більш безпрецедентно, рослини зацвіли вдруге за рік, перед початком південного літа.