16 вересня - Міжнародний день захисту озонового шару
ХХ століття залишило
у спадок нашому поколінню дві глобальні екологічні проблеми, одна з яких -
руйнування озонового шару. Більшість вчених схиляються до того, що саме
діяльність людини призвела до порушення природного балансу, і вже сьогодні
людство починає реально не тільки усвідомлювати наслідки своїх «перемог» над
природою, але й нести тяжкі втрати. Так, природні катаклізми все частіше
нагадують про себе, приводячи до катастрофічних наслідків, забираючи життя
сотень і тисяч людей.
Глобальне
зменшення загального вмісту озону протягом трьох останніх десятиріч є визнаним
фактом та підтверджується даними як наземних, так і супутникових вимірювань.
Незалежно від причин, які спричиняють це явище, всі фахівці звертають увагу на
зміни рівня опроміненності земної поверхні ультрофіолетового випромінюванням
Сонця, а найбільш істотні його наслідки – це шкідливий вплив на здоров'я
населення та нормальну життєдіяльність біосфери.
Науково доведено,
що штучно створені хімічні речовини, такі як хлорфторвуглеводні,
бромхлорвуглеводні та бромистий метил, що використовуються в холодильному
обладнанні, системах кондиціювання повітря та пожежогасінні, проникають у
стратосферу та знищують озоновий шар Землі. Мільйони молекул озону руйнуються
кожну хвилину, і результатом цього процесу є збільшення кількості
ультрафіолетового випромінювання, яке досягає поверхні Землі.
На сьогодні
інтенсивність ультрафіолетового випромінювання на поверхні землі перевищує у
середньому на 10 % показники двадцятирічної давнини, а в полярних широтах – ще
більше. 1% зменшення щільності озонового шару призводить до додаткових 0.8 %
підвищення захворювання на катаракту та 2% підвищення випадків раку шкіри.
Тваринний та
рослинний світи теж страждають від надмірного ультрафіолетового опромінювання.
Ультрафіолет, наприклад, негативно впливає на розвиток фітопланктону мальків
риб, крабів, уповільнюється ріст рослин, що негативно впливає на продуктивність
екосистем. Синтетичні матеріали (пластики, гума) швидше руйнуються під дією
ультрафіолету. І, нарешті, збільшення інтенсивності ультрафіолетового
випромінювання призводить до додаткової генерації озону у приземних шарах
атмосфери та підвищення концентрації інших потенційно шкідливих оксидантів.
Втрата озонового
шару стратосфери, який захищає усе живе на землі від згубної дії
ультрафіолетового випромінювання сонця, вважається однією з головних глобальних
екологічних проблем, з якими світова спільнота ввійшла у нове тисячоліття.
З метою
регулювання речовин, що руйнують озоновий шар 1 січня 1989 року набув чинності,
в тому числі і для України, Монреальський протокол "Про речовини що
руйнують озоновий шар". Протоколом визначений перелік регульованих
речовин, до якого відносяться хлорфторвуглеводні, галони,
гідрохлорфторвуглеводні.
На виконання вимог
Монреальського протоколу Постановою Кабінету Міністрів України 4.03.2004 р. за
№ 256 затверджена "Програма припинення виробництва та використання
озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки".
Програмою
передбачено припинення використання хлорфторвуглеводнів до 2014 р., галонів –
до 2030р. та припинення споживання гідрохлорфторвуглеводнів до 2030 р.
Хоча руйнування озону
є глобальною проблемою, яка вимагає об’єднання зусиль світової спільноти,
багато питань ефективно вирішуються на регіональному рівні. Відповідно до
правил, процедур та рішень Монреальського протоколу, уряди країн співпрацюють
по багатьох регіональних проблемах, включаючи взаємодію митних служб (особливо
в частині запобігання та виявлення нелегальної торгівлі озоноруйнівними
речовинами), проводять спільні навчання, тренінги з метою підвищення
обізнаності відповідних фахівців і громадськості.
