Позитивна динаміка на біорізноманіття у зоні Чорнобильського заповідника

Після аварії на ЧАЕС у квітні 1986 року людей в радіусі 30 кілометрів було евакуйовано, а тварини у дикій природі залишились і оновились популяції вовків, лисиць, кабанів, козуль, оленів. Також у великій кількості гніздяться птахи.

Під час останніх досліджень виявлено цікаве явище - з'явилося ціле стадо благородних оленів, близько 20-и особин. Це відобрає позивні наслідки асиміції тваринного світу від впливу людини. Більше того, це у свою чергу забезпечує зменшення кількості сухої трави, що призводить до зниження ризику виникнення пожеж, особливо актуальних в останні роки. 

© фото взято з сайту https://24tv.ua/fun24/nove-stado-blagorodnih-oleniv-zyavilosya-chornobilskiy-zoni-vidchuzhennya_n2802964

Нове велике газове родовище у Норвезькому морі 

Родовище розташоване неподалік від наявної газовидобувної інфраструктури

Норвезька енергетична компанія Equinor відкрила велике родовище газу на шельфі в Норвезькому морі. Про це повідомляє Equinor.

Зазначається, що орієнтовні поклади газового родовища становлять від 2 млрд до 11 млрд кубометрів. Компанія підкреслює, що це перша така знахідка, зроблена на норвезькому континентальному шельфі у 2023 році. Крім того, це перші свердловини, які пробурили згідно з ліцензією на видобуток під управлінням Equinor, отриманою у 2020 році.

Крім того, компанія повідомила, що родовище розташоване неподалік від наявної газовидобувної інфраструктури, тому його можна достатньо швидко ввести в експлуатацію.

«Нам потрібно знайти більше газу на NCS. Відкриття поблизу існуючої інфраструктури вимагає меншого обсягу для комерційного розвитку та може бути швидко запущено з низькими викидами CO2. Разом з нашими партнерами ми розглянемо можливість прив’язки цього відкриття до Irpa, для якої ми нещодавно подали план розробки та експлуатації», – розповів старший віцепрезидент Equinor з розвідки та видобутку на півночі Грете Б. Хааланд.

© https://glavcom.ua/world/observe/u-norvezkomu-mori-vidkrito-velike-hazove-rodovishche-902821.html

Минулого року загальне населення Китаю зменшилося вперше з 1961-го року, коли завершився Великий голод

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це пише Reuters із посиланням на дані Національного бюро статистики Китаю.

“Населення Китаю минулого року зменшилося вперше за шість десятиліть, що стало історичним поворотом, який, вірогідно, позначить початок тривалого періоду зменшення населення зі значними наслідками для національної економіки та світу”, - йдеться у матеріалі.

Зазначається, що минулого року населення Китаю зменшилося приблизно на 850 тис. осіб, досягнувши наприкінці 2022-го 1,4175 млрд осіб. “У дальній перспективі експерти ООН передбачають, що населення Китаю зменшиться на 109 млн до 2050-го року. Це - понад утричі більше падіння, ніж йшлося у попередньому прогнозі в 2019-му році”, - стверджує Reuters.

Таким чином, найбільш населеною країною світу вже цього року, найімовірніше, стане Індія.

Reuters зауважує, що тренд зменшення населення Китаю призведе до сповільнення економіки країни, “оскільки доходи впадуть, а державний борг зросте через збільшення витрат на охорону здоров’я та соціальні програми”.

“Демографічний спад - результат, переважно, китайської політики “однієї дитини”, яка впроваджувалася між 1980-им та 2015-им рр, а також дуже високих цін на освіту, що віднаджують багатьох китайців від того, аби мати більше однієї дитини або взагалі заводити дітей”, - пояснює агентство.

З глобальної точки зору, зменшення кількості робочої сили у Китаї та спад виробництва ще більше сприятимуть зростанню цін та високій інфляції у США та Європі.

© https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3653934-naselenna-kitau-zmensilosa-vperse-za-ponad-pivstolitta.html

 Новації української енергетики
 

Що тільки не культивують зараз українські аграрії! У кількох регіонах сіють навіть… вербу. Наприклад, ділянки верболозу верби закладені на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах під Львовом: це зробили вчені Українського НДІ прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого.

 

Навіщо її спеціально культивувати? Сама ніби росте: біля ставу, річки. Та й навіщо верба у великій кількості - на віники чи що?

 

Виявляється - на паливо. Ціни на традиційні його види (нафта, газ, вугілля) постійно й відчутно зростають, б’ють по кишені. Ціна ж кілоджоуля енергії, що отримується з плантації енергетичної верби, вже зараз є найнижчою з-поміж усіх традиційних палив. А завтра цей розрив, вірогідно, збільшиться ще.

 

Енергетична верба - це рослина, яку вивели вчені шляхом селекції. Вона невибаглива до якості ґрунтів, має значну тепловіддачу, близьку до вугілля. Нині відомо майже 20 видів швидкорослих культур, які використовують для одержання енергетичної біомаси: міскантус, евкаліпт, тополя, сорго, топінамбур, світчграс та ін. У нас це порівняно нова традиція, бо завжди використовували як енергоносій звичайні дрова. Але нині палити деревиною - все одно що купюрами. Біорослини набагато дешевші.

 

У кліматичній зоні, де розмішена Україна, найкраще підходить верба сорту салікс, або Salіx Vіmіnalіs. Ця рослина використовується для виробництва палива також у таких країни, як Великобританія, Швеція, Польща, Данія. Перевага цього виду верби - швидкорослість. Вона зростає навіть на невгіддях й живе до 25 років. Дає річний приріст деревини близько 12 т/га. Чималі плантації верби енергетичної розташовані у синьо-жовтій Швеції: там площі її доходять до 20 тис. га, а у Польщі вербу вирощують на територіях близько 6000 га.

 

Отже, салікс - це сировина. Що ж є продуктом її переробки? Просто подрібнена рослина, такий ніби щільний хмиз. Або ж вербова щепа, що пресується у пелети за допомогою спеціальних агрегатів. Вербову біомасу спалюють так само, як вугілля або дрова. Її можна використовувати на теплостанціях і промислових підприємствах як паливо для генераторів з метою вироблення електроенергії. У тому числі підходить верба й для твердопаливних котлів у системах побутового опалення.

 

В Україні уже не перше десятиліття використовують для виробництва паливних брикетів солому зернових культур. Але за кілька останніх років її вартість підскочила і продовжує зростати. Бо солома - крім іншого, ще й цінне азотовмісне добриво: її вигідніше приорювати, ніж спалювати. Тож верба цілком може потіснити солому як сировину на ринку паливних пелет.

 

Виробництво теплової й електричної енергії з вербового палива, як підрахували фахівці, приблизно удвічі дешевше, якщо порівнювати з використанням для тієї ж мети природного газу, а надто - російського, нині для нас взагалі найдорожчого в світі. Природне ж паливо, «видобуте» за допомогою енергетичної верби, дасть не лише дохід аграріям. Вчені екологи підрахували: гектар плантації енергетичної верби щорічно забирає з повітря приблизно 200 т вуглекислого газу. Стільки ж викидають в атмосферу за той же проміжок часу 100 автомобілів. Тобто вона сприяє очищенню атмосфери від зайвих сполук, запобігає парниковому ефекту.

 

В Україні стоїть порожньо велика кількість земель не сільськогосподарського призначення. Чому б не задіяти їх під енергетичну вербу? Тож не дивно, що її вже починають культивувати: на Волині, в Харківській області, на Прикарпатті й Тернопіллі - там, де немає можливостей особливо покладатися на зернові або олійні культури. Поки що за вербу беруться прогресивні фермери-одинаки і вчені, але дуже швидко нею зацікавляться й крупні агропідприємства. Бо так є у Європі - і, значить, скоро ця мода дійде і до нас.

 

Щоб збирати таку вербу, в Євросоюзі давно придумано комбайни - зокрема, їх випускають відомі німецькі машинобудівельні компанії Krone і Claas. Наприклад, у комбайна моделі Krone BIG X 1100 ширина фронту скошування верболозу - 10 м. Він косить кущі, мов траву, і видає її зі свого бункера у кузов вантажівки вже подрібненою. Але можна використовувати й звичайні кормозбиральні комбайни зі спеціальними приставками.

 

Отже, верба енергетична - ще один перспективний спосіб, як зняти газову й нафтову залежність від Росії. Крім того, енергетичний верболіз також ефективний для рекультивації й збагачення неякісних ґрунтів мікроелементами, живильними речовинами, запобігання їх ерозії, поліпшенню екології довкілля.

© http://agro-business.com.ua/agro/zhyttieve-seredovyshche/item/8297-na-verbi-lampochky.html

Вертикальні ферми ОАЕ: овочівництво без землі і майже без води

Переважну більшість продовольства – до 80% – в Об’єднані Арабські Емірати постачають імпортери. Причина – у нестачі природної вологи, адже дощі у країні практично не йдут. На рік тут припадає у кращому випадку 12 дощових днів.

До того ж лише сота частка усієї площі країни придатна для ведення сільського господарства. Але влада ОАЕ, як стає зрозуміло, вбачає неа
бияку небезпеку у такій критичній імпортозалежності. Адже Емірати почали активно залучати технології вирощування городини із допомогою вертикальних ферм та інвестують у ноу-хау мільйони доларів, пише DW.

Наприклад, фірма Aerofarms отримала гроші від міської влади столиці ОАЕ на створення вертикальної теплиці в Абу-Дабі. Переваги є очевидними. Скажімо, термін визрівання листового салату може бути скорочено в 3-4 рази. У наступному році Aerofarms  вирощуватиме у Абу-Дабі близько 800 видів овочевих та інших сільгоспкультур.

Щодо переваг нової технології, то крім скорочення строків вирощування рослин експерти з вертикального сільського господарства говорять про радикальну  економію води та відсутність необхідності у ґрунті.

Зокрема, для вирощування рослин у вертикальних фермах потрібно лише 5% від звичайної кількості водного ресурсу. Поживні речовини рослини отримають або у розчині (гідропоніка) або за допомогою аерозолю (аеропоніка). Отже, земля непотрібна взагалі.

Pure Harvest Smart Farms з 2017 року вирощує у Абу-Дабі томати – теплиці компанії мають кілька ярусів, що обладнані світлодіодним освітленням, спеціальною системою зрошення, вентиляції та охолодження повітря.

Зрозуміло, що вертикальний спосіб вирощування рослин потребує забагато електроенергії. Нюанс полягає у тому, що, на відміну від води, яка в Еміратах вартує дуже дорого, електроенергія, що її субсидує держава, порівняно дешева. Наразі, незважаючи на те, що в ОАЕ більшість енергії виробляється з не відновлюваних джерел, вертикальні теплиці напрочуд популярні.

©https://landlord.ua/news/vertykalni-fermy-oae-ovochivnytstvo-bez-zemli-i-maizhe-bez-vody/

Районування території України за річним кліматичним водним балансом

1990 рік

2015 рік

2050 рік (прогноз)

2100 рік (прогноз)

За таких умов виникає потреба у додатковому зрошенні. За підрахунками Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, вже за 80 років 80% площі наших полів не згодяться для сталого землеробства. Аби отримати врожай, 25 млн га землі доведеться зрошувати. Але виникає інша проблема: де взяти воду.

Директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Ромащенко зауважує, що в умовах кліматичних змін відбудеться зменшення інфільтраційного живлення ґрунтових та підземних вод і, відповідно, зменшення їх запасів, придатних для використання.

Що ж робити у цих умовах фермерів. Фахівці радять застосовувати нові агротехнології та страхувати бізнес від несприятливих метеоумов.

 Адже з роками наші знамениті українські чорноземи ризикують перетворитися фактично на пустелю! За даними Академії аграрних наук України, лише за останні десятиліття площа сухої та дуже сухої зони зросла на 7%. Площа перезволожених земель при цьому скоротилася на 8%. Наші вчені підрахували: кожні сім-вісім років з 10 на півдні України оцінюються як сухі та посушливі.

За таких умов середня врожайність зернових у зоні степу падає. Нині вона — найнижча по країні: частка виробництва зерна в цій зоні зменшилася на 11% — до 37%. У 1990 році вона була на рівні 48%. Далі ця тенденція тільки посилиться — за прогнозами вчених, до 2050-го середньорічна температура зросте на 1,37 °С. А до 2100-го — аж на 3,15 °С. При цьому кількість опадів також має зрости — на 10%. Та з’являтимуться вони нерівномірно й переважно у вигляді стихійних лих — аномальних злив та граду. І через високі температури волога випаровуватиметься з поверхні ґрунту значно швидше. Як наслідок посіви страждатимуть від посухи.

Нестача вологи у ґрунтах посилюється ще й вітровою ерозією. Більшість таких ґрунтів — у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях. Також сюди входить південь Херсонщини. Процес руйнації ґрунтів серйозний, а подекуди — катастрофічний. Зокрема, в регіоні південного степу, присивашській та причорноморській частині в межах слабо дренованих низин від Генічеська до Миколаєва та Одеси, а також на півночі Херсонщини, де зниження родючості становить до 25–30%.

При цьому кліматичний водний баланс, що є різницею між кількістю опадів за певний період та рівнем потенційного випаровування, не тільки знизився, а й змістився у часі. «Наприклад, якщо на Херсонщині до 90-х років минулого століття він практично до кінця квітня залишався позитивним, то сьогодні у цей період відчувається значний дефіцит вологи», — розповідає кандидат сільськогосподарських наук Інституту водних проблем та меліорації Роман Сагайдак.

©https://landlord.ua/special-projects/ukrainski-chornozemy-peretvoriuiutsia-na-pusteliu-25-mln-ha-zemli-dovedetsia-zroshuvaty/

https://landlord.ua/wp-content/page/anomalnyi-rik/

Пустеля наступає – урожайність падає

Учені попереджають: знамениті українські чорноземи ризикують перетворитися фактично на пустелю. За даними Академії аграрних наук України, лише за останні десятиліття площа сухої та дуже сухої зони зросла на 7%. Площа перезволожених земель при цьому скоротилася на 8%. Наші вчені підрахували: кожні сім-вісім років з 10 на півдні України оцінюються як сухі та посушливі.

За таких умов середня врожайність зернових у зоні степу падає. Нині вона — найнижча по країні: частка виробництва зерна в цій зоні зменшилася на 11% — до 37%. У 1990 році вона була на рівні 48%. Далі ця тенденція лише посилиться а опади з’являтимуться переважно у вигляді стихійних лих — аномальних злив та граду. І через високі температури волога випаровуватиметься з поверхні ґрунту значно швидше. Як наслідок посіви страждатимуть від посухи.

Крім того,  вітрова ерозія загрожуватиме ґрунтам у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях, а також півдню Херсонщини, де зниження родючості становить до 25–30%.

©https://landlord.ua/special-projects/ukrainski-chornozemy-peretvoriuiutsia-na-pusteliu-25-mln-ha-zemli-dovedetsia-zroshuvaty/